Главная страница

Фотографія користувачки Flickr Still Burning стала символом боротьби громадськості проти скандального законопроекту

Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини» № 11013 — скандальний законопроект, зареєстрований народним депутатом від фракції Партії регіонів Віталієм Журавським 18 липня 2012 року, що мав на меті введення кримінальної відповідальності за поширення завідомо неправдивої інформації, тобто наклепу.

18 вересня 2012 року проект закону був розглянутий Верховною Радою України та прийнятий в першому читанні 244 голосами «за»[1]. Ухвалення законопроекту спричинило різко негативну реакцію у суспільстві, і вже 25 вересня через тиск громадськості автор законопроекту зареєстрував проект постанови про скасування цього проекту закону[2][3]. На прес-конференції у Нью-Йорку Віктор Янукович зазначив, що «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання», адже почув думку Президента та однопартійців з цього приводу[4][5].

2 жовтня 2012 року рішенням Верховної Ради законопроект було скасовано: за скасування проголосували 349 народних обранців[6].

Передісторія

Кримінальну відповідальність за наклеп було передбачено Кримінальним кодексом УРСР 1960 року. Так, відповідно до статті 125 цього кодексу поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, каралося позбавленням волі або виправними роботами терміном до 1 року, громадською доганою або штрафом у розмірі від 30 до 80 мінімальних зарплат.

Поширення неправдивих чуток у друкованій формі каралося тюремним ув'язненням строком до трьох, виправними роботами терміном до двох років або штрафом у розмірі від 50 до 120 мінімальних заробітних плат. Відповідальність за наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, передбачала позбавлення волі строком до п'яти років[7].

В ході розробки нового Кримінального кодексу України, прийнятого 2001 року, було прийнято рішення не включати до кодексу статтю про наклеп. Таке рішення було зумовлене тим, що наклеп є різновидом немайнових прав особи, які регулюються цивільним правом.

Так, статтями 297 та 299 Цивільного кодексу Україні кожній особі гарантується право на повагу до її честі та гідності, а також недоторканості її ділової репутації. У разі порушення цих прав особа має право звернутися до суду[8].

Сутність законопроекту

Проект закону передбачав внесення змін до Кримінального (доповнення статтями 1451 та 1452) та Кримінально-процесуального (доповнення другого абзацу статті 112 цифрами 1451 та 1452) кодексів України.

Проектом закону передбачено покарання за поширення завідомо неправдивої інформації про особу у вигляді штрафу у розмірі від 500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі терміном від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном від 1 до 3 років.

Відповідно до законопроекту образа, тобто приниження честі та гідності особи в непристойній формі, має каратися штрафом до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до 6 місяців.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України у своєму висновку рекомендувало відхилити цей проект у першому читанні[9].

Голосування

18 вересня закон був включений до порядку денного засідання Верховної Ради. За його розгляд за скороченою процедурою проголосували 215 народних депутатів[10]. У першому читанні за законопроект проголосували 244 картки депутатів (188 від Партії регіонів, 25 від КПУ, 19 від Народної партії, 1 від групи «Реформи заради майбутнього» та 11 позафракційних)[11]:

Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Партія регіонів 188 0 0 5 2
Блок Юлії Тимошенко 0 7 0 34 57
Наша Україна — Народна самооборона 0 6 0 22 35
Комуністична партія України 25 0 0 0 0
Народна партія 19 0 0 1 0
Реформи заради майбутнього 1 0 0 17 1
Позафракційні 11 1 0 7 11
Загалом 244 14 0 86 106

2 жовтня 349 голосами «За» Верховна Рада скасувала ухвалений в першому читанні проект закону про посилення відповідальності за наклеп. За скасування проголосували 174 депутати від фракції Партії регіонів, 56 — від «БЮТ-Батьківщини», 45 — від НУ-НС, 23 — від КПУ, 20 — від Народної партії, 18 — від групи «Реформи заради майбутнього» та 13 позафракційних[12].

Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Партія регіонів 174 1 0 17 3
Блок Юлії Тимошенко 56 0 0 4 38
Наша Україна — Народна самооборона 45 0 0 5 13
Комуністична партія України 23 0 0 1 1
Народна партія 20 0 0 0 0
Реформи заради майбутнього 18 0 0 0 1
Позафракційні 13 0 0 2 15
Загалом 349 1 0 30 70

Не зважаючи на скасування законопроекту, народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко припустила, що після виборів Верховна Рада може повернутися до розгляду документу[13]. Представники опозиції в парламенті також висловили припущення про те, що провладні сили можуть ініціювати повторний розгляд законопроекту[14][15].

Реакція

Акції протесту ЗМІ

Ухвалення законопроекту у першому читанні викликало негативну реакцію в суспільстві. Вважаючи закон загрозою свободі слова в Україні, представники українських ЗМІ провели акції протесту.

25 вересня 2012 року стартувала всеукраїнська акція «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». Банери з таким закликом з'явилися на сайтах найвпливовіших ЗМІ, серед яких Українська правда, Кореспондент.net, УНІАН, Інтерфакс-Україна, ЛІГАБізнесІнформ, Українські новини, Комсомольская правда в Украине, День, Сегодня.ua, Телекритика, Цензор.нет, ОстроВ, LB.ua, Дзеркало тижня, Главком, Football.ua, 5 канал, ТВі тощо[16][17][18]. За інформацією Української правди вже на 13:45 до акції приєдналися понад 30 всеукраїнських та регіональних видань[16].

Крім того, 25 вересня в Кіровограді пройшла акція протесту проти проекту закону, в якій взяли участь працівники 20 регіональних видань[19], а 27 вересня подібна акція протесту пройшла у Чернівцях[20]

27 вересня чергові номери видань «Кореспондент», Kyiv Post, «Власть денег», а також львівських видань «Високий замок», «Львівська газета», «Львівська пошта», «Коловорот», «Ратуша», «МедіаСтар» та Zik вийшли у друк з порожніми першими шпальтами на знак протесту проти скандального законопроекту[21][22][23][24], натомість «Україна молода» вийшла з чорною[18].

29 вересня програми дніпропетровського 9 каналу не вийшли в ефір на знак протесту проти законопроекту про наклеп[25].

1 жовтня в Києві на вулиці Грушевського, 18/2 близько 300 журналістів вимагали від Верховної Ради скасування рішення про прийняття у першому читанні законопроекту Віталія Журавського[26][27]. Представники українських ЗМІ протестували, тримаючи в руках чисті аркуші білого паперу в якості транспорантів.

Подібні акції протесту журналістів того ж дня пройшли також в Ужгороді[28], Херсоні[29] та Одесі[30]. 2 жовтня акція протесту проти проекту закону відбулася в Сімферополі[30].

Фрагмент головної сторінки української вікіпедії з банером проти законопроекту

Акції протесту громадськості

З 29 вересня 2012 року активісти кампанії «Помста за розкол країни» провели низку антиагітаційних поїздок на мажоритарний округ № 66, по якому балотувався Віталій Журавський на парламентських виборах. Активісти наголосили, що звернули увагу на цього кандидата з-поміж інших, що підпадають під критерії кампанії, перш за все через просування ним скандального законопроекту про наклеп[31].

Опівночі 1 жовтня розпочала безстрокову акцію протесту й українська Вікіпедія, розмістивши на всіх сторінках проекту банер з написом «Ми маємо право знати: Вікіпедія каже «Ні!» закону про наклеп». Громадська організація Вікімедіа Україна звернулася до Президента, прем'єр-міністра, голови Верховної Ради та народних депутатів із закликом відхилити законопроект про наклеп[32][33].

Критика та підтримка

Ухвалення законопроекту про наклеп викликало різко негативну реакцію з боку опозиційних партій. Так, лідер партії УДАР Віталій Кличко назвав прийняття законопроекту у першому читанні спробою згортання демократії, а лідер ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов заявив, що закон «може стосуватися не тільки журналістів, але й усіх людей, які хочуть критикувати владу, які не погоджуються з тою небезпечною політикою, що ведеться»[34]. Об'єднаною опозицією «Батьківщина» також було поширено заяву, в якій прийняття проекту закону називалося «безглуздям», а позбавлення волі за наклеп — «середньовічним способом розправи не тільки з політичними опонентами, а й з вільною пресою»[35].

Лідер партії «Україна — Вперед!» Наталія Королевська заявила, що «в Україні закон про криміналізацію наклепу повинен діяти тільки для політиків — вони повинні відповідати за свої слова»[36].

Радник Президента Ганна Герман заявила, що «Президент України в такому вигляді, в якому цей законопроект є сьогодні, підписувати його не буде», перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський назвав ухвалення законопроекту передчасним[37], а віце-прем'єр-міністр та Міністр інфраструктури України Борис Колесніков назвав проект закону «цілковитим ідиотизмом» та припустив, що «у такому вигляді законопроект ніколи в житті Віктор Янукович не підпише»[38]. Також з приводу прийняття законопроекту висловився і міністр економічного розвитку та торгівлі України Петро Порошенко, який назвав законопроект «божевіллям» та «інструментом тиску на засоби масової інформації»[39].

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська теж засудила ухвалення проекту закону, заявивши, що його прийняття може призвести до обмеження свободи вираження поглядів[40].

Свої думки з приводу прийняття законопроекту висловили й деякі громадські діячі. Так, президент Світового конгресу українців Євген Чолій закликав світову спільноту вимагати від української влади відхилення законопроекту[41]. Колишній голова Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар засудив прийняття проекту закону про наклеп в першому читанні, зазначивши, що «найкращий спосіб зберегти добре ім'я для кожного урядника та політика — казати правду, поводитися чесно і працювати заради інтересів людей»[42]. У своєму інтерв'ю Deutsche Welle письменник Юрій Андрухович назвав проект закону «Середньовіччям» й закликав суспільство вимагати від депутатів його скасування[43].

Ухвалення законопроекту про наклеп засудила й Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення: її прес-служба поширила заяву, в якій зазначено, що «ухвалення Верховною Радою законопроекту про наклеп перешкоджатиме свободі слова та розвитку незалежної журналістики в Україні»[44]. Крім того, проти законопроекту виступили національна спілка журналістів України, незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів[18].

Представники парламентської більшості підтримували законопроект, висловлюючи думки про необхідність відновлення кримінальної відповідальності за наклеп, навіть попри підтримку рішення щодо скасування законопроекту. Представники провладних сил не виключали повернення до розгляду законопроекту у майбутньому.

Так, народний депутат Ярослав Сухий наголосив, що скасування проекту закону є не результатом протестів журналістів, а рішенням Президента Віктора Януковича[45], а Олена Бондаренко заявила, що доля законопроекту залежатиме від ситуації в країні[46].

Регіонал Сергій Ківалов ще до ухвали про скасування законопроекту зазначав, що не розуміє «причин істерики навколо ухвалених у першому читанні змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів», наголосивши на необхідності розрізняти поняття «критика» та «наклеп»[47].

Міжнародна реакція

Прийняття проекту закону про наклеп спричинила негативну реакцію серед деяких міжнародних організацій. ОБСЄ засудила прийняття проекту закону у першому читанні. Зокрема представник ОБСЄ зі свободи засобів масової інформації Дуня Міятович звернулася з відповідною заявою до народних депутатів, зазначивши, що зміни, передбачені проектом закону «становитимуть серйозну перешкоду для свободи засобів масової інформації в країні»[48].

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд у своїй заяві, переданій агентству «Інтерфакс-Україна», закликав Верховну Раду скасувати закон щодо криміналізації відпоавідальності за наклеп, оскільки він обмежуватиме свободу ЗМІ[49].

Організація Freedom House різко засудила прийняття законопроекту, відмітивши його направленість на обмеження свободи слова та висвітлення передвиборчої кампанії в Україні, та закликала європейську спільноту вплинути на ситуацію[50], а організація «Репортери без кордонів» також засудила прийняття законопроекту[51].

Білоруська асоціація журналістів зазначила, що прийняття проекту закону знизить ефективність журналістського контролю над владою[52]. Проти законопроекту також виступили Міжнародна і Європейська федерації журналістів[18].

Див. також

Примітки

  1. Рада має намір ввести кримінальну відповідальність за наклеп. Ukranews.com. 18 вересня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  2. Регіонал вирішив відізвати закон про наклеп. Обозреватель. 25 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. (рос.)
  3. Журавський вирішив відкликати закон про наклеп. А пізніше знову подати. 5 канал. 26 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  4. Янукович каже, що «регіонал» відкликав закон про наклеп завдяки йому. Gazeta.ua. 26 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  5. Янукович також вважає помилкою закон регіонала про наклеп. ТСН. 26 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  6. «НАКЛЕП» СКАСУВАЛИ. Українська правда. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  7. Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року (статті 84–133)
  8. Цивільний кодекс України (статті 258–324)
  9. Ухвалення закону про наклеп — свідома провокація влади (Документ). Главком. 1 жовтня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  10. Поіменне голосування про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини (№ 11013)
  11. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини (№ 11013) — за основу
  12. Парламент скасував скандальний закон про посилення відповідальності за наклеп. Львівська газета. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  13. Регіонали допустили, що повернуться до закону про наклеп після виборів. Ukranews.com. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  14. В опозиції впевнені, що влада повернеться до «закону про наклеп». УНІАН. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  15. «Регіонали» можуть повернутися до закону про «наклеп» — Шкіль. Gazeta.ua. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  16. а б Українські ЗМІ протестують проти закону про наклеп. Українська правда. 25 вересня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  17. В Україні стартувала акція проти закону про наклеп. Zaxid.net. 25 вересня 2012. Процитовано 25 вересня 2012. 
  18. а б в г Газети вийдуть з білими шпальтами проти закону про наклеп. А його супротивники — під стіни Ради. newsru.ua. 26 вересня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012. 
  19. Кіровоградські журналісти провели акцію проти закону про «наклеп». Коментарі:Кіровоград. 25 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  20. Журналісти Чернівців вийшли на мітинг проти закону про наклеп. Коментарі:Чернівці. 27 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  21. В Україні газети на знак протесту вийшли з білими шпальтами. Zaxid.net. 27 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  22. Завтра низка українських газет вийде із порожніми першими шпальтами. УНІАН. 26 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  23. Журналісти об'єдналися проти закону про наклеп. Голос Америки. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  24. Журнал Корреспондент вперше в своїй історії вийде з порожньою обкладинкою. КорреспондеТ.net. 25 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  25. Дніпропетровський телеканал скасував ефір, протестуючи проти закону про наклеп. Укрінформ. 29 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  26. Журналісти протестують проти наклепу білими аркушами і погрожують страйком. Українська правда. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  27. Журналісти прийдуть під Раду на протест проти закону про наклеп. ЛІГА.net. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  28. Закарпатці висловили протест проти закону про наклеп (ФОТО). Mukachevo.net. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  29. Херсонці пікетують будинок ОДА і облради через закон про наклеп. УНІАН. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  30. а б У регіонах журналісти виступили проти «наклепу». Телекритика. 2 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  31. Журавський за закон про наклеп поплатиться виборчим рейтингом. Вставай і дій!. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  32. Україномовна Вікіпедія розпочала безстрокову акцію протесту проти закону про наклеп. Lb.ua. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  33. Українська Вікіпедія приєдналася до протесту проти закону про наклеп. Lb.ua. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  34. Від «закону про наклепи» постраждають журналісти та блогери. ТСН. 19 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  35. Опозиція: закон про наклеп — це смерть української журналістики. Український тиждень. 18 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  36. Криміналізація наклепу має діяти лише для політиків, — нардеп. Zaxid.net. 2 жовтня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  37. Закон про наклеп в нинішньому вигляді Янукович не підпише, — Герман. РБК Україна. 22 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  38. Колесников назвав закон про наклеп «цілковитим ідіотизмом». ТВi. 25 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  39. Порошенко вважає закон про «наклеп» божевіллям. УНІАН. 24 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  40. Омбудсмен пропонує Раді не спішити з наклепом. Українська правда. 18 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  41. Світовий конгрес українців відчув серйозну загрозу для демократії в Україні. Український тиждень. 25 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  42. Кардинал Гузар виступив проти криміналізації наклепу й обмежень мирних зібрань. newsru.ua. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  43. Андрухович вважає «закон про наклеп» Середньовіччям. expres.ua. 1 жовтня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 
  44. Ухвалення законопроекту про наклеп зашкодить розвитку незалежної журналістики в Україні, — Нацтелерадіо. РБК Україна. 20 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  45. Закон про наклеп скасували, але від намірів не відреклися!. Високий замок. 3 жовтня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  46. Парламент скасував законопроект про наклеп. newsru.ua. 2 жовтня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  47. Ківалов не розуміє істерики навколо закону «про наклеп». ТСН. 19 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  48. ОБСЄ закликає Раду відхилити закон про наклеп. BBC Ukrainian. 19 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2012. 
  49. Генсек Ради Європи просить не душити свободу ЗМІ в Україні. Українська правда. 22 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2012. 
  50. Freedom House Calls on Ukraine to Put Stop to Criminal Defamation Bill. Freedom House. Процитовано 2 жовтня 2012. (англ.)
  51. «Репортери без кордонів»: закон про наклеп — це повернення на 11 років назад. Обозреватель. 19 вересня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
  52. Журналісти Білорусі «на своєму гіркому досвіді» застерегли українських колег. ZN,ua. 28 вересня 2012. Процитовано 2 жовтня 2012. 

Посилання