Главная страница

Операція «Бюффель»
Друга світова війна
Ржевська битва
Rzhev operation buffel 01.jpg
Демонтаж техніки — підготовка до відходу з позицій (лютий 1943 року)
Дата: 1 березня 1943 — 30 березня 1943
Місце: Ржев, СРСР
Результат: Відхід 9-ї та частини 4-ї армії Вермахту на лінію Духовщина - Дорогобуж - Спас-Деменськ
Сторони
Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Командувачі
Flag of Germany (1935–1945).svg Вальтер Модель

Операція «Бюффель» (нім. Bϋffel — Буйвіл, також «Бюффельбевегунг» — Рух буйвола та «Бюффельштеллюнг» — Позиція буйвола) (1 березня 1943 — 30 березня 1943) — операція німецьких військ у Другій світовій війні з евакуації 9-ї та частини 4-ї армії з району Ржевського виступу. В результаті успішного проведення операції Вермахту вдалось ліквідувати спробу оточення своїх армій, скоротити лінію фронту з 530 до 200 км та вивільнити резерви, які було використано на інших ділянках.

Передумови

17 січня 1943 року радянські частини Калінінського фронту оволоділи містом Великі Луки. У результаті цього німецькі війська опинились перед загрозою оточення на Ржевському виступі. 6 лютого, після багаторазових звернень командування групи армій «Центр» і начальника Генштабу генерала Цейтлера, Гітлер дозволив відвести 9-ю і частину 4-ї армії на лінію Духовщина — Дорогобуж — Спас-Деменськ.

Операція отримала назву «Бюффель» (Буйвіл). Її основною метою було вирівняти лінію фронту та вивільнити частину дивізій в якості резерву. Відповідальним за виконання призначили командувача 9-ї армії генерал-полковник Вальтер Модель.

Підготовчий етап

Згідно з планом операції «Бюффель» німецькі війська мали виконати наступні завдання на Ржевському виступі протягом 4-х тижнів[1]:

  • Побудувати позаду нову лінію оборони.
  • Обладнати для відступу окремі оборонні рубежі.
  • Очистити армійський район більше 100 км в глибину.
  • Побудувати нову 200-кілометрову дорогу для автомобілів і 600-кілометрову — для саней і гужового транспорту.
  • Евакуювати господарське добро (худобу, запаси врожаю, інструменти, тощо) і бойову техніку (залізницею — понад 100 000 тонн вантажу, транспортними колонами — 10 000 тонн).
  • Відвести за нову лінію оборони 60 000 цивільних осіб.
  • Згорнути 1 000 км залізничної колії та 1 300 км дротів, прокласти 450 км кабельних ліній.
  • Розробити план відступу окремих корпусів.

Артилерійську зброю, яку неможливо було перевезти за допомогою коней або тракторів, доправляли на нові позиції залізницею. Для економії місця в залізничних вагонах її вантажили у розібраному стані. На передовій залишили лише трофейну зброю, яка мала бути знищена під час відступу. Крім того мінуванню та знищенню підлягав будь-який цивільний або військовий об'єкт, який не міг бути вивезений[2].

Окремим етапом в проведені операції була евакуація цивільного населення. Генерал Вермахту Фрідріх Вільгельм фон Меллентін у книзі «Танкові битви 1939—1945 років» наголошував на добровільному залишені Ржева більшістю місцевих мешканців:

Найбільш серйозною проблемою виявилася евакуація цивільного населення, оскільки при проведенні операції «Буйвіл» все населення, старі і малі, здорові і хворі, селяни й городяни, усі наполягали на евакуації, такий сильний був жах перед солдатами і комісарами їхньої власної країни.[3]

Про добровільну допомогу цивільного населення під час підготовки операції згадує і командувач 6-ї піхотної дивізії Вермахту Хорст Гроссман:

Пропускна здатність доріг була життєво важливою для успіху операції. Тому доводилося постійно розчищати їх. Цим займалися спеціально сформовані цивільні роти. Бідні люди були раді можливості перебувати при німецьких частинах і одержувати від них постачання. Роти брали участь також у підготовці оборонних рубежів для відходу...[1]

Радянська та сучасна російська історіографія відкидає можливість добровільної евакуації місцевих мешканців. Цивільне населення могло бути виведене з території Ржевського виступу для відрядження на примусові роботи та для уникнення диверсій на стадії підготовки та проведення операції «Бюффель»:

На захід відправляли, нібито за власним бажанням, тисячі мирних мешканців.[4]

Підготовчий етап проводився в режимі таємності. Завантаження залізничних вагонів та евакуація техніки і цивільних відбувались, як правило, вночі.

28 лютого 1943 року Вальтер Модель призначив початок операції на 19 годину 1 березня. Ар'єргардні загони прикриття повинні були залишити передову і Ржев о 18 годині 2 березня.

Хід операції

Операція «Бюффель». Лінія фронту з 1 по 30 березня 1943 року

1 березня 1943 року німецькі війська розпочали операцію «Бюффель». О 19 годині основна частина військ відійшла на підготовлені позиції. У місті Ржев залишились лише загони прикриття. Вони залишили місто о 18 годині 2 березня. Напередодні відходу німецькі сапери підірвали міст через Волгу. Між штабом Гітлера і підривною командою було організовано телефонний зв'язок, оскільки Гітлер особисто хотів почути вибух мосту[1].

5 березня війська Вермахту досягли оборонного рубежу Сичовка — Білий та утримували його до 7 березня. В лісах біля Сичовки німці наштовхнулись на активний опір партизанських загонів, які обстрілювали автоколони та авангардні частини армії, що відступала, а також шкодили телефонні лінії. 8 березня німецькі війська залишили Сичовку, 10 березня — Білий, а 12 березня — Вязьму.

Станом на 14 березня більша частина військових з'єднань вже була виведена на позицію «Бюффель». Нова лінія оборони була забезпечена дротовими загородженнями і мінними полями, посилена вогневими точками і бліндажами.

Із середини березня розпочалась відлига і просування армії уповільнилось. У другій половині березня німці успішно відбили спроби 1-го та 5-го танкових корпусів Червоної Армії оточити їх в районі Спас-Деменська та Єльні.

30 березня 1943 року евакуація німецьких військ із Ржевського виступу була завершена.

Контрзаходи Червоної армії

Ще 6 лютого 1943 року Ставка ВГК видала директиву № 30043[5] про підготовку наступу на центральній ділянці радянсько-німецького фронту «з метою… виходу в тил ржевсько-вяземсько-брянського угруповання супротивника…». Радянське командування планувало «підрізати» Ржевський виступ, провести оточення та знищення основних сил групи армій «Центр».

18 лютого роботи з відступу німецьких військ виявила розвідка Західного, а 23 лютого — Калінінського фронтів. У донесеннях говорилося, що окремі групи супротивника відходять в західному напрямку, частина артилерії підтягується ближче до доріг, а частина бліндажів, мостів, будинків і залізничне полотно готуються до підриву.

Незважаючи на це радянське командування відреагувало на відступ частин Вермахту з позицій із запізненням. Командуючий 30-ю армією Володимир Колпакчи, одержавши розвідувальні дані про відхід німецьких військ, довго не наважувався віддати наказ про перехід армії в наступ і віддав його лише о 14:30 2 березня. О 17:15 того ж дня з'явилася директива Ставки ВГК № 30062[5], у якій військам Калінінського і Західного фронтів наказувалося негайно вжити заходів щодо переслідування відступаючих військ супротивника.

Вранці 3 березня 1943 року радянські війська увійшли до міста Ржев. Розвідка доповіла, що німців немає не тільки у самому Ржеві, але й далі на захід на підступах до Оленіно.

Події 2—3 березня отримали діаметрально протилежні оцінки від представників протидіючих сторін. Так ситуація 23 березня навколо Ржева у доповіді 9-ї армії Вермахту подавалася наступним чином:

Ввечері 2 березня 1943 року останні німецькі ар'єргарди, невитиснені ворогом, покинули вже давно залишене місто. В інтересах загальної операції … армія без будь-якого ворожого тиску здала територію, завойовану у важкій боротьбі…[1]

За повідомленням Радінформбюро від 3 березня ті ж самі події представлялися інакше:

Кілька днів назад наші війська почали рішучий штурм міста Ржев. Німці давно вже перетворили місто й підступи до нього в сильно укріплений район. Сьогодні, 3 березня, після тривалого і запеклого бою наші війська оволоділи Ржевом…[6]

4 березня радянські війська взяли під контроль Оленино, 5 березня — Гжатськ, 8 березня — Сичовку, 10 березня — Білий, а 12 березня — Вязьму. Переслідування військ Вермахту ускладнювалося добре обладнаними оборонними позиціями німців, мінними полями та зруйнованими комунікаціями. Частинам Червоної Армії вдавалось долати лише по 6-7 км за добу.

У другій половині березня війська Західного фронту зробили спробу відрізати німецькі війська від орловсько-брянського угруповання, але після кількох днів боїв, втративши 132 танки, 1-й і 5-й танкові корпуси Червоної Армії припинили атаки.

22 березня радянські війська вийшли на рубіж Духовщина — Дорогобуж — Спас-Деменськ, на якому закріпилися війська групи армій «Центр». Зустрівши активний опір, при скороченні підвозу боєприпасів і продовольства через відрив від своїх баз постачання, Червона Армія була змушена припинити наступ.

Результати операції «Бюффель»

Протитанковий німецький дивізіон на марші, березень 1943 року

З військової точки зору операція «Бюффель» була зразково спланованою і реалізованою евакуацією військ. Під час проведення операції було досягнуто таких результатів:

Примітки

  1. а б в г Хорст Гроссман. Ржев - краеугольный камень Восточного фронта.
  2. У Вязьмі німці замінували все окрім німецького військового цвинтаря у центрі міста. Було зруйновано всі мости, пошкоджено телеграфні стовпи, баки, цистерни та діжки на нафтобазі, стрілки на залізничних коліях, стики рейок, семафори.
  3. Цитовано зі статті Петра Мережицького Неизвестная война (рос.). У радянському виданні книги (Меллентин Ф.В. Танковые сражения 1939-1945 гг.: Боевое применение танков во второй мировой войне. — М., 1957. (рос.)) таких слів не було.
  4. Ржевская битва 1941-1943 гг.
  5. а б Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы. 1943 год. — М. : ТЕРРА, 1999. — Т. 16 (5–3). — 360 с. — 3000 прим. — ISBN 5-300-02007-9. (рос.)
  6. Оперативне зведення Радінформбюро від 3 травня 1943 року
  7. 8-а кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайер» була виведена в резерв 20 лютого 1943 року.

Джерела

Література