Главная страница

Криворізький швидкісний трамвай
KrRih metrotram logo.svg
KRMetrotram.jpg
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Кривий Ріг
Дата відкриття 26 грудня 1986
Схема маршрутів

KR City metrotram.jpg

CMNS: Криворізький швидкісний трамвай на Вікісховищі

Криворі́зький шви́дкісний трамва́й (або Криворі́зький метрополіте́н) — переважно позавулична швидкісна гібридна легкорейкова транспортна система у Кривому Розі Дніпропетровської області. Має одну лінію довжиною 18 км, якою прокладено чотири маршрути[1][2]. Налічує 15 станцій, чотири з яких — підземні. Більша частина лінії збудована за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони, а не потяги метро. Єдине місце в країні, де узаконено лівосторонній рух[3][4]. Експлуатується комунальним підприємством «Швидкісний трамвай»[5].

Історія

Радянський період

Перший рейс (1986)

Проект будівництва було розроблено в 1972 році харківським інститутом «УкркомунНДІпроект», Міністерством житлово-комунального господарства УРСР і «Харківметропроектом» Міністерства будівництва УРСР. За радянськими стандартами спорудження метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а населення Кривого Рогу у 1970-х роках, коли проектувалася система, становило 700 тисяч мешканців[6]. Популярною є версія про те, що в районному центрі не могли дозволити будівництво повноцінного метро, поки в обласному центрі — Дніпропетровську — такого виду транспорту не було[3][7]. Тому була спроектована легкорейкова система, яка відповідає стандартам метрополітену, але використовує трамвайний рухомий склад.

Будівництво почалося в 1974 році. Відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» і тимчасовою зупинкою поблизу сучасної станції «Мудрьона» відбулося 26 грудня 1986 року. Лінію обслуговували 7 потягів.

Друга черга була відкрита із запізненням через часті затоплення тунелів ґрунтовими водами і фінансовою кризою кінця 1980-х. 13 лютого 1988 року відкрили станцію «Будинок Рад» з одноколійним рухом до неї від «Дзержинської». 2 травня 1989 року друга черга запрацювала після відкриття станцій «Дзержинська», «Проспект Металургів» та «Кільцева», споруди старої станції «Дзержинська» були демонтовані[7].

У період незалежності України

Будівництво третьої черги велося за часів незалежності України, починаючи з 1992 року. Незважаючи на складне економічне становище, станції цієї ділянки теж будувалися за стандартами метрополітену. 26 жовтня 1999 року відбулося відкриття лише двох станцій з п'яти, запланованих у третій черзі: «Індустріальна» і «Зарічна». Його очолив Президент України Леонід Кучма[8]. Після введення в експлуатацію нової ділянки станція «Майдан Праці» виявилася розташованою осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній близькості від неї). У зв'язку із цим було введено поділ маршрутів на № 1 («Кільцева» — «Майдан Праці») і № 2 («Кільцева» — «Зарічна»). 19 червня 2000 року відкрили станцію «Електрозаводська»[9], 19 травня 2001 року — «Міська лікарня». Станція «Вовнопрядильна» була законсервована у 2001 році через те, що поруч із нею немає житлової забудови[10][11].

Міська лікарня, найновіша станція

У 2003 році було впроваджено новий логотип: червоні літери «ШТ» (скорочено від «швидкісний трамвай») на білому тлі замінили на зелену «М» (скорочено від «метротрам»)[6].

Рішенням міської ради від 28 лютого 2007 року станції «Жовтнева» було присвоєно нову назву — «Станція імені Гутовського» на честь Григорія Гутовського — останнього радянського мера Кривого Рогу, в часи якого в місті було збудовано і відкрито метрополітен[12].

У 2012 році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі, 25 травня[13], напередодні дня міста, відбулося урочисте відкриття нової трамвайної лінії[14]. В районі колишньої станції «Кільцева» (яку було закрито, а колію — розібрано) на місці гейту була споруджена лінія, що дозволяє здійснювати виїзд швидкісного трамвая на лінію міського трамвая. Швидкісний трамвай пішов по лінії міського трамвая до зупинки «Кільце КМК», у маршруті з'явилось 4 нові зупинки. Така перебудова мала як прихильників так і незадоволених серед криворіжців. Перші задоволені можливістю дістатися прохідної комбінату без пересадок; другі — закидають недоцільність витрати коштів ( 3,8 млн. ~ $ 250 тис.) на таку незначну модернізацію, а також дорікають уповільненням руху швидкісних трамваїв, та можливістю їх скорішого зношення та псування. Вже у день відкриття лінії із рухомим складом швидкісного трамвая на лінії міського трамвая сталося кілька поломок і ускладнень руху. Аварії на лінії трапляються доволі часто[15][16][17].

У серпні 2012 року було відновлено роботу станції «Кільцева» — тепер посадка і висадка пасажирів здійснюється одночасно на одній, новозбудованій платформі. Введено маршрут № 3 («Зарічна» — «Кільце КМК»), маршрути № 1 та № 2 почали курсувати за своїми старими напрямками. Крім того, здійснити посадку на «Кільцевій» можна лише на маршрути № 1 та № 2, а маршрут № 3 проходить повз станцію.

Парк вагонів

У Криворізькому метрополітені використовуються трамвайні вагони. Це є одним з основних аргументів стосовно того, що система не є метрополітеном. Однак, відомий дослідник метро Роберт Швандль не виділяє такий критерій класифікації[18].

Tatra KT3UA на станції «Зарічна» (2012)

Найчисельнішими є вагони Tatra T3. У 1986 році було придбано 15 вагонів модифікації Tatra T3SU (№ 001-015), у 1987 році ще 35 (№ 016-050). Через фінансову кризу, у 1993 році було придбано не нові вагони, а використовувані — 2 Tatra T3SU із Запоріжжя (№ 051-052) і 11 відремонтованих Tatra T3 з Праги (№ 053-063). Останні мали напівпантограф, змінену систему опалення, великі дзеркала заднього виду, по одному сидінню в кожному ряді і більшу кількість поручнів. Згодом напівпантограф і великі дзеркала заднього виду почали встановлювати і на інших вагонах. Усі криворізькі Tatra T3 тридверні; в передній маршрутовказівник вбудовано додаткову третю фару. З 2005 року вагони № 001-047 і № 064-066 були модернізовані на Tatra T3R.P Дарницьким трамвайним депо в Києві. У 2005 році там же шляхом з'єднання двох вагонів Tatra T3 за допомогою низькопідлогової секції було створено вагон Tatra KT3UA № 067, у 2009 році було створено аналогічний вагон № 068 з колишніх № 051 і № 052[19].

У 1993-1995 роках придбали 11 вагонів 71-611 (№ 201-211). Це особлива модифікація 71-608 з шістьома дверима по три в кожен бік та повернутими у салон сидіннями. Всього було випущено 13 таких вагонів спеціально для Криворізького метрополітену і Волгоградського швидкісного трамвая, де теж є підземні ділянки[20].

Трамваї курсують по одному або зчепленими по два. У травні 2012 року трамваї зчеплені з 3-х вагонів були роз'єднані, адже не могли маневрувати на лінії міського трамвая.

Інфраструктура

Станція «Будинок Рад» (2012)
«Мудрьона»

Лінія має довжину понад 25 км. Вона збудована за стандартами метрополітену; не має однорівневих перетинів, наземні ділянки від станції Зарічна до станції Кільцева огороджені високим бетонним парканом. На лінії 5 підземних ділянок мілкого закладання. З півночі, від станції «Зарічна» перший тунель зі станцією «Електрозаводська» проходить під пагорбом на південній околиці мікрорайону «Зарічний». Другий і третій тунелі проходять під автодорогами на перегонах «Електрозаводська»—"Вовнопрядильна" та «Індустріальна»—"Сонячна". Четвертий тунель зі станцією «Вечірній бульвар» проходить під пагорбом біля Вечірнього бульвару. П'ятий тунель проходить під центральною частиною міста від станції «Мудрьона» до середини перегону між «Проспектом Металургів» і «Кільцевою». Між «Мудрьоною» і «Будинком Рад» тунелі в різних напрямках міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи одне над одним. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній, щоб трамвайні вагони могли здійснювати висадку пасажирів зліва на станціях з острівною платформою. Через це «Український тиждень» назвав криворізьку підземку єдиним місцем у країні, де легалізовано лівосторонній рух[3]. Від «Дзержинської» до «Проспекту Металургів» тунель прокладався закритим способом, за допомогою прохідницького щита, він має круглу форму; за «Проспектом Металургів» — відкритим способом, він прямокутний у формі з трапецієподібною верхньою частиною для контактного дроту.

Між станціями «Будинок Рад» і «Проспект Металургів» є службова зупинка — там розташовані насоси та інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу в зустрічний тунель або виходу на поверхню на Соцмісті. Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10-15 км/год. На перегоні «Вечірній бульвар»—«Мудрьона» лінія проходить по дамбі одного з прилеглих ставків, перед станцією «Кільцева» — через міст над шлаковідстійником «шахти Гігант-Глибока».

Депо метрополітену розташоване біля станції «Майдан Праці»; є пункт технічного обслуговування вагонів за «Зарічною». Раніше на перегоні «Вечірній бульвар»—«Мудрьона» був гейт до залізничної станції «Мудрьона». Як система інтервального регулювання руху рухомого складу, автоблокування та сигналізації на лінії швидкісного руху використовується розроблена під керівництвом Володимира Веклича в НДКТІ ГХ система. На кожній станції працюють годинники з відліком останнього відбуття потяга. «Вечірній бульвар», «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» обладнані вільною Wi-Fi-мережею.

Планами розвитку Криворізького метрополітену передбачалося продовження існуючої лінії, як у південному напрямку (в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг»), так і в північному (від «Зарічної» до залізничної станції Рокувата в бік Тернів), а у далекій перспективі — будівництво другої і третьої ліній. Проте з обранням нового мера Юрія Вілкула стратегію розвитку міського транспорту було змінено — після приєднання у травні 2012 року лінії швидкісного до лінії міського трамвая, плани розвитку метротраму передбачають пуск трамваїв у бік районів Карачуни та Довгинцеве[21][22].

Маршрути

З 24 серпня 2015 подовжено маршрут трамваю від станції Зарічна до ПГЗК, який отримав назву 4М[23]

Маршрути Назва Дата відкриття Тип Попередні назви
2 3 4 Зарічна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
2 3 4 Електрозаводська 2000 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна з береговими платформами
2 3 4 Індустріальна 1999 наземна, закрита, з береговими платформами
1 Майдан Праці 1986 наземна, відкрита, на розворотному кільці
1 2 3 4 Сонячна 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Жовтнева, імені Гутовського
1 2 3 4 Міська лікарня 2001 наземна, відкрита, з береговими платформами на дузі
1 2 3 4 Вечірній бульвар 1986 підземна мілкого закладання, колонна, двопрогінна, з береговими платформами Майдан Артема
1 2 3 4 Мудрьона 1986 наземна, закрита, з береговими платформами Дзержинська
1 2 3 4 Будинок Рад 1988 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
1 2 3 4 Проспект Металургів 1989 підземна мілкого закладання, односклепінна, з острівною платформою
1 2 Кільцева 1989 наземна, відкрита, на розворотному кільці
3 4 Економічний університет 2012 наземна трамвайна зупинка
3 4 Міська лікарня № 2 2012 наземна трамвайна зупинка
3 КМК («Третя дільниця») 2012 наземна трамвайна зупинка
3 Кільце КМК 2012 наземна трамвайна зупинка
4 Школа №15 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Перша дільниця 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Трампарк 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Міськхолодильник 2015 наземна трамвайна зупинка
4 с. Шевченко 2015 наземна трамвайна зупинка
4 зуп. Польова 2015 наземна трамвайна зупинка
4 База механізації 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Руднична 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Колективні сади 2015 наземна трамвайна зупинка
4 вул. Ярославльська 2015 наземна трамвайна зупинка
4 ринок "ПГЗК" 2015 наземна трамвайна зупинка
4 проспект Південний 2015 наземна трамвайна зупинка
4 Інгулецький райвиконком 2015 наземна трамвайна зупинка
4 вул. Кармелюка 2015 наземна трамвайна зупинка
4 ПГЗК 2015 наземна трамвайна зупинка
Станції, будівництво яких заморожене
2 3 ВПФ наземна, закрита, з береговими платформами

Оплата проїзду

Жетон для проїзду

Оплата проїзду здійснюється жетонами, які опускаються в турнікети при вході на станції метро. Жетони продаються в касах на кожній станції. В радянський час замість жетонів використовувалися монети номіналом 5 копійок. Автомати для розміну дрібних грошей збереглися на станції «Будинок Рад». Під час інфляції початку 1990-х використовували квитки. Наприкінці 1990-х на жетонах зображувалася реклама банку «INKO». Після його закриття їх вивели з обігу, але згодом знову ввели через зношеність небрендованих жетонів[24].

Жетони виготовлялись у Харкові, це одні з перших пластмасових жетонів для транспорту на території України[25]. На 2015 рік метротрам — це одна з останніх систем громадського транспорту у країні, де не використовуються безконтактні електронні картки. Для пільгового проїзду використовуються паперові квитки.

З 1 серпня 2005 року вартість проїзду становила ₴ 0,6[26], з 1 вересня 2006 року — ₴ 1[27], з 13 серпня 2011 року проїзд коштував ₴ 1,20.

З травня 2012 року вартість проїзду підвищилась до ₴ 1,50 (пільговий проїзд коштує ₴ 0,75). Разом із пуском нової лінії змінилась система оплати за проїзд — на останній станції ШТ перед виїздом на лінію міського трамвая у трамвай заходять кондуктори і, починаючи з зупинки «Економічний інститут» продають паперові квитки. На зворотному шляху від зупинки «Кільце КМК» кондуктори збирають плату за проїзд до станції «Металургів» і виходять із вагонів.

Див. також

Примітки

  1. Кривий Ріг: Продовження лінії швидкісного трамваю(рос.)
  2. Швидкісний № 3 ходить по «особливому» графіку(рос.)
  3. а б в Костянтин Раковський. Мегахутір індустрії. Український тиждень. № 14 (179) від 8 квітня 2011 року
  4. Між «Дзержинською» і «Будинком Рад» тунелі в різних напрямках міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над одним. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній
  5. Транспорт, зв'язок м. Кривого Рогу. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  6. а б С. Болашенко. История. Криворожский метрополитен (метротрамвай). Сайт о железной дороге (рос.)
  7. а б Мир метро. Історія. Мир метро. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  8. Хіба це почесний, коли нечесно?. Газета День. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  9. Станція «Електрозаводська» на сайті «Мир метро» (рос.)
  10. Коли починалося будівництво третьої черги швидкісного трамвая, вздовж лінії між станціями «Індустріальна» і «Вовнопрядильна» планувалося побудувати великий житловий масив «Індустріальний», але після розпаду СРСР ці плани скасовано
  11. Станція «Вовнопрядильна» на сайті «Мир метро» (рос.)
  12. Рішення Криворізької міської ради № 912 від 28 лютого 2007 року. Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  13. Буде внесено зміни в організацію пасажирських перевезень. Виконком Криворізької міської ради. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  14. Накануне Дня города в Кривом Роге торжественно открыли новую трамвайную линию (фото). krnews.ua. Архів оригіналу за 2 червня 2015. Процитовано 2 червня 2015. 
  15. В Кривом Роге в рабочую перевозку сломался скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  16. ЧП в Кривом Роге: скоростной трамвай сошел с рельсов, остановился в тоннеле и задымился (ФОТО). 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  17. В Кривом Роге горит скоростной трамвай. 0564.ua. Процитовано 2 червня 2015. 
  18. Robert Schwandl. What is a metro? A subway? An underground? UrbanRail.Net (англ.)
  19. Cписок вагонов метротрама. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  20. Вагоны типа КТМ 71-611. www.tram.ruz.net. Архів оригіналу за 2012-11-21. Процитовано 2012-11-05. 
  21. Реконструкция скоростного начата (рос.)
  22. Криворожский скоростной трамвай будет ездить на Карачуны и Долгинцево(рос.)
  23. https://1kr.ua/news-22188.html В КРИВОМ РОГЕ ПОЯВИТСЯ НОВЫЙ СКОРОСТНОЙ ТРАМВАЙ 4М
  24. Оплата проезда. Криворожский скоростной трамвай. Мир метро (рос.)
  25. Тарасов А. В. Жетоны скоростного трамвая Кривого Рога / Андрей Валериевич Тарасов // Петербургский коллекционер. — 2011. — № 5. — С. 32-34. (рос.)
  26. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 371 від 13 липня 2005 року. Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради
  27. Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 556 від 28 серпня 2006 року. Офіційний сайт Виконавчого комітету Криворізької міської ради

Посилання

Джерела

  • Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • В. Ф. Веклич, Л. В. Збарский Проблемы и перспективы развития трамвайного транспорта в Украинской ССР — К.:Общество «Знание» УССР, 1980
  • В. Ф. Веклич Новые технические решения на городском электрическом транспорте — К.:Будівельник, 1975. — 64 с, илл.
  • Электротранспорт Украины: Энциклопедический путеводитель / Сергей Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Киев: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: ил., схемы. — ISBN 978-966-2321-11-1.
  • Кривий Ріг: Фотоальбом. — Киев: «Мистецтво», 1989. — 144 с., цв. ил. (на украинском и русском языках).