Главная страница

Аахенська марка

Aachen Marck (нім.)

Аахен, 32 марки, 1752
Аахен, 32 марки, 1752
Територія обігу
Емітент Flag de-city of Aachen.svg Імператорське місто Аахен
Похідні та паралельні одиниці
Дробові 12 галерів = 1 альбус; 24 галери = 1 марка; 6 марок = 1 гульден (дукат); 48 марок = 1 райхсталер

(1619): 1 райсталер = 46 марок; (1647) = 52 марок; (1659) = 54 марок; (1661) = 59 марок; (1706) = 56 марок; (1750) = 54 марок = 9 гульденів

Історія
Дата 1615
Початок вилучення 1756

Аахенська марка (нім. Aachen Marck) — розрахункова, а згодом грошова одиниця міста Аахена, яка карбувалася з 1615 по 1756 роки. У 1918-1924 роках під час гіперінфляції карбувалися останні марки Аахену у вигляді нотгельдів.

Історія

Аахен, грош, 1402 року, король Франції Карл VI Божевільний, Перші датовані випуски в Європі

Наприкінці VIII — початку IX Карлом Великим місто Аахен стало резеденцією римських імператорів, яких коронували довгий час до XVI століття[1]. У 1166 році в Аахені у фортеці міста було засновано імперський монетний двір. Починаючи з XІІІ і до кінця XVIII століть карбувалися власні монети, а за одиницю визначення ваги слугувала кельнська марка[2]. Перші монети Аахена почали карбуватися за часів правління короля Франції Людовика IX у місті Тур і мали назву торнезі, або торнезігрош (фр. Tournose, Tournosegroschen). Ці монети набули стали поширеними серед населення, так як задовольняли торгівельні потреби в першу чергу. Серед населення ця монета мала більш звичну назву шилінг, або солід. Солід ділився на 20 денарів, які отримали назву торнезіпарві, або торнезінігрі (нім. Turonenses Parvi, Turonenses Nigri) з-за червонуватого відтінку срібла. Монети кращої якості отримали назву альбус (нім. Albus). Французькі торнезі також наслідувалися на інших землях. На аверсі аахенських монет зображувався бюст регента Аахену, внизу герб. На реверсі був зображеним велий хрест[3].За часів імператора Священної Римської імперії Людовиком IV (1328-1347) карбувалися монети названі як стерлінги наслідуючи англійські монети часів короля Едуарда I[4]. Починаючи з 1373 року в обігу з'являються юнхайтгроші (нім. Juncheitsgroschen). Це були першими датованими монетами в Центральній та Західній Європі. В XIII-XV столітті, окрім перелічених монет, в обігу знаходилися пфеніги[5]. В 1420 році в обіг було введено монету галер. На перших галерах не карбувалося значення номіналу. На початку монети карбувалися з низькопробного срібла, а з 1573 року з міді. В 50-х роках XVIII століття на деномінованих галерах новим штемпелем перекабровувалися відтиски. З 1790 року під час французької окупації Аахен втратив дозвіл на карбування власних монет, але галери продовжували карбуватися до 1797 року[6]. В 1568 році в обіг був введений талер, який відповідав за дизайном та вмістом щирого срібла до європейського стандарту того часу. Карбувалися монети ¼, ½, 1 та 2 талери (дупельталер (нім. Doppeltaler). В 1644 році було відкарбовано останній талер[7].

Марка

Починаючи з XVI століття у Вільному імператорському місті Аахен марка використовувалася як розрахункова одиниця. У 1615 році були викарбовані перші 1 та 2 марки за часів правління імператора Священної Римської імперії Матвія. В різні часи карбувалися монети номіналами в 1, 2, 3, 4, 6 марок. В середині XVIII століття марка втратила своє значення із-за низького вмісту срібла в монетах. Останні марки карбувалися в 1756 році під час правління Франца І. У 1790 році під час французької окупації Аахен втратив свій статус вільного міста. Повністю монети Аахена припинилися карбуватися у 1798 році[8][9].

Аахенська марка (Період карбування — 1615—1754 роки).
Номінали в марках, які карбувалися Аверс Реверс Регент, король Роки карбування
1 марка
Аахен, 1 марка, 1616.jpg
Матвій
16121619
1615, 1616
2 марки 1615, 1616
1 марка
Аахен, 1 марка, 1621.jpg
Фердинанд ІІ
16191637
1619-1621, 1631, 1633
3 марки
Аахен, 3 марки, 1626.jpg
1619, 1626, 1631
6 марок
Аахен, 6 марок, 1619.jpg
1619-1621
1 марка Фердинанд ІІІ
16371657
1643, 1645, 1648
2 марки
Аахен, 2 марки, 1646.jpg
1639-1641, 1645-1647, 1649-1650
3 марки 1639-1641
4 марки
Аахен, 4 марки, 1648.jpg
1640, 1642, 1644-1648
1 марка
Аахен, 1 марка, 1707.jpg
Йосип І
17051711
1707
2 марки 1707
3 марки 1707
1 марка Карл VI
17111740
1727-1728
2 марки
Аахен, 2 марки, 1728.jpg
1727-1728
3 марки 1728
1 марка Франц І
17451765
1753
2 марки 1753
3 марки
Аахен, 3 марки, 1754.jpg
1754

«Сліпі» марки

«Сліпі» 2 марки

«Щурячі марки»

25 листопада 1450 року було прийнято Конституцію Аахена, в якій регулювалися проблеми радників, зокрема пиятика. Були введені

«Щури» присутності - також звані «Щури знака» - були поширені серед членів Ради за їх присутність на засіданнях ради і спочатку служили в якості «платіжний агента» для придбання пиятики після напруженої роботи денного сесії. В інших таких присутності Ради були придумані задовго до часів перших відомих присутності Аахенер, в тому числі в Кельні, оскільки 1497. Важливо відзначити, що Aachen Конституція від 25 листопада 1450, який регулює проблеми радників в основний, але тут, однак, досить цікаво вже також згадує «щурів присутності». Вони навіть назвали в вартості, і кількісно з літром вина і 8 Магск Екса. Тим не менше, немає ніяких відомих засідань ради, які могли б довести таке раннє вираження таких присутності Ради, за винятком того, що ніякі частини докази не відомі. Проте, Велика рада Аахен включені 129 членів ради, маленька порада тільки 41 членів ради. Якщо присутності Ради були придумані, тому, ймовірно, тільки в дуже невеликих кількостях, так як можна припустити, що, на відміну від більш пізнього розвитку використання муніципальної ради присутності цих присутності фактично служили на початку, ймовірно, тільки їх фактичне призначення, а саме виплата випивки ; отже, кілька необхідних присутності повинні безперервно циркулює, як він проходить заселення міста Аахен повинні служили тільки. З міркувань вартості і через перший попит і низького обсяг не виключено, що такого (попередник) Щурами присутності були випущені у вигляді друкованих купонів, а не обов'язково в якості рельєфного металу. У відомому історичному епізоді один дійсно прибувають в Аахені до (славним, ніж вигідно) ідеям для досягнення експресії монет, як срібло «Rats присутності» перемога. Такий підхід економічно ефективна карбування присутності у великих кількостях не тільки можливо, але дуже привабливі. Він не знає про будь-якому іншому місті, який в кінцевому підсумку вплинув присутність Ради в таких великих кількостях і дисперсію як Аахо.

Ануляція монет

У 1815 році після Віденського конгресу Королівство Пруссія анексувало Ааахен. В Аахені відбулася девальвація — аахенська валюта замінилася на пруську. Грошові знаки Аахена анулювалися штемпелем зі хрестоподібним відтиском на монеті та широким ободом по краю. Нині у музеї Боде, що у Берліні, зберігається 48 монет Аахена, з яких 14 монет зі слідами ануляції[10].


«Хлібні» марки

Хлібна марка

Нотгельди

Нотгельд в 2 марки, 1920 року
Нотгельд в 2 марки, 1920 року

Література

  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen des Mittelalters, Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Münzen der Neuzeit, Aachen 1989, Privatdruck, 214 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Die Ratspräsenzen der Reichsstadt Aachen 1622 - 1756, Aachen 1985, Privatdruck, 96 S.
  • Krumbach, Karl Gerd: Aachener Marken, Zeichen und Notmünzen, Aachen 1986, Privatdruck, 184 S.
  • Menadier, Julius: Die Aachener Münzen, Berlin 1913, Neudruck 1972, 272 S.
  • Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.1, Standardkatalog der amtlichen Ausgaben 1916-1921. Gietl Verlag, 7. Auflage
  • Funck, Walter: Die Notmünzen der deutschen Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc., Bd.2, Variantenkatalog der amtlichen Ausgaben 1916-1921, Gietl Verlag, 7. Auflage
  • Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. Neudruck 1972
  • Merkelbach, Friedhelm: Das Papiernotgeld des ehemaligen Regierungsbezirks Aachen, Privatdruck, Jülich 2010.
  • Funck, Walter: Die deutschen Notmünzen, Alle amtlichen Ausgaben und deren Varianten der Städte, Gemeinden, Kreise, Länder etc. 8. Auflage 2012

Джерела

Примітки

  1. Städtische Prägungen (de). Місцеве карбування монет. 
  2. Cuhaj G.S. Standard Catalog of World Coins 1601—1700 (4-ed.). — Krause Publications, 2008. — С. 1251—1252. — ISBN 978-0-89689-708-3.
  3. Tournose, Tournosegroschen (de). Торнезі, Торнезігрош. 
  4. Ssterling (de). Стерлінг. 
  5. Juncheitsgroschen (de). Юнхайтгрош. 
  6. Нeller (de). Халер. 
  7. Тaler (de). Талер. 
  8. Krumbach, Karl Gerd, Siegfried Heise und Heinz Kundolf: Aachener Münzen des Mittelalters. Aachen 1995, Privatdruck, 180 S.
  9. Aachener Münzen (de). Аахенські монети. Марка. 
  10. Prägestempel Aachener Münzen (de). Анульовані монети Аахена.