Главная страница

Інженер Є.Мурзін

АНС - синтезатор, був сконструйований 1957 р. інженером Є.В.Мурзіним. Назву отримав на честь видатного рос. композитора О.М.Скрябіна (рос.  Александр Николаевич Скрябин), що пов'язано головним чином з наслідуванням та перенесенням ідеї світла з художньо-образної площини (в музиці Скрябіна) в технічну (в синтезаторі). Метою створення синтезатору був, головним чином, пошук нових тембрових рішень, пошук нових, "космічних" звуків (60-ті роки - епоха освоєння космосу), що також певним чином перегукувалося з ідеями Скрябіна.

Технологічним базісом роботи АНС став метод фотооптичного звукозапису, що використовувався в кінематогроафі. Цей метод дозволяв графічно зобразити звукову хвилю і навпаки - відтворити штучно накреслене зображення хвилі.

Файл:АНС.jpg
Синтезатор АНС

Генерування тонів здійснювалось оптичним способом - оптичний сигнал з частотою від 40 до 11 000 Гц подавався від 576 джерел світла - "хром". Відповідна частота оптичного сигналу досягалась за допомогою вмонтованих перед джерелом світла дисків з отворами спеціальної форми, що обертались з відповідною швидкістю - від 40 до 11 000 обертів на секунду.

Считування сигналу здійснювалось фотоелектричним елементами. Між генераторами та пристроями для читання сигналу поміщалась партитура, що представляла собою прозору дошку з нанесеним на неї шаром невисихаючої фарби. Малюнок, який композитор накреслював на цій дошці, визначав характер синтезованого звуку - прозорі фрагменти пропускали оптичний сигнал, в той час як непрозорі - затримували. Ця дошка - "партитура" - рухалась зі швидкістю до 24 мм/сек, завдяки чому можна було запрограмувати синтезований звук в його динаміці. Шкала частот на АНС ділить октаву на 72 рівні інтервали (тобто на мікроінтервали величиною в 1/6 тону). Такий звукоряд суб'єктивно сприймається як безперервний і відкриває композитору широкий простір для експерементування. Зокрема, можна було отримати той чи інший тембр, вимальовуючи обертони звукового сигналу у відповідності до шкали обертонів.

Файл:Sc02.jpg
Приклад партитури для АНС. Темні лінії на малюнку - прозорі лінії на дошці. Горизонтальні лінії прозвучать, як тон сталої висоти, діагональні - як глісандуючий тон. Короткі штрихи - як уривчасті звуки

Презентація синтезатору АНС на ВДНГ СРСР, а потім на міжнародній електронній виставці в Генуї мала величезний успіх. Для якнайдієвішого піару інструменту був знятий короткометражний фільм "до зірок", музику до якого написав радянський композитор Е.Артєм’єв. Західно-європейські бізнесмени, надзвичайно високо оцінивши винахід, що не мав аналогів у Європі та США, пропонували Є.Мурзіну вигідну співпрацю за кордоном, від яких винахідник, однак, відмовився.

В 1967 на першому поверсі Дому-музю Скрябіна була відкрита спеціалізована Експериментальна студія електронної музики, де й було розміщено синтезатор. В ці роки з АНС працювали Едуард Артєм’єв (нині президент асоціації електронної музики Росії), А.Шнітке, Софія Губайдуліна, Едісон Денисов та інші. АНС також використано в фільмах А.Тарковського „Соляріс”, „Зекрало” (композитор - Е.Артем’єв), та інших.

На початку 1970-х років, після смерті Є.Мурзіна (1970), що співпала з антидемократичними змінами в культурній політиці СРСР, експерементальна студія була закрита, як така, що не відповідала ідеалам комуністичного культурного будівництва, а інструмент - на довгі роки забутий в архіві МГУ. Відродження лабораторії прийшло лише в 1990-х роках з занепадом СРСР. З 1990-х років з синтезатором АНС працювали Е.Артем'єв, В.Бєлунцов, продовжують працювати молоді московські композитори.

умовна фортепіанна клавіатура (3) та шкала обертонів (2), що допомагала композитору правильно накреслити той чи інший звук на прозорій дошці (1)

Джерела

Послухати

  • {{audio|Трек_06.ogg|А.Шнітке. "Поток"]]
  • {{audio|Трек_02.ogg|С.Губайдуліна. "Vivente - non vivente"]]